Спасибо, вам дорогие братья и сестры, кто трудится над переводом. И еще раз хочу сказать тем, кто мне пишет письма на украинском языке, я его не знаю. Оставляйте отзывы на страничках , те кто знает, сами прочитают ваши благодарности.

На русском языке такой текст вы можете прочитать здесь – разговор двух младенцев

У животі вагітної жінки спілкуються два малюки.
Один з них – віруючий, інший – невіруючий.

Невіруючий малюк:   І ти віриш в життя після пологів у новому світі?!

Віруючий малюк:   Так, звичайно. Всім зрозуміло, що життя після пологів існує. Ми тут для того, щоб стати достатньо сильними і готовими до того, що нас чекає потім.

Невіруючий малюк:   Це дурість! Ніякого життя після пологів бути не може! Ти можеш собі уявити, як таке життя могло б виглядати (яким би воно було,– життя після пологів)?

Віруючий малюк:   Я не знаю всіх подробиць, але я вірю, що там буде більше світла, і що ми, можливо, будемо самі ходити і їсти своїм ротом.

Невіруючий малюк:   Яка дурниця! Неможливо ж самим ходити і їсти ротом! Та й навіщо це нам?! У нас же є пуповина, яка нас живить!!! Ну як можна жити без пуповини?!

Віруючий малюк:   Я впевнений, що це можливо. Просто все буде трохи по-іншому.

Невіруючий малюк:   Але ж звідти ще ніхто ніколи не повертався! Життя просто закінчується пологами.

Віруючий малюк:   Ні, ні! Я точно не знаю, яким буде наше життя після пологів, але в будь-якому разі, ми побачимо маму,і вона потурбується про нас.

Невіруючий малюк:   Маму?! Ти віриш в маму?! І де ж вона знаходиться? Та й хто її бачив, цю маму?!

Віруючий малюк:   Вона скрізь навколо нас, ми в ній знаходимось і завдяки їй рухаємось і живемо. Без неї ми не можемо існувати.

Невіруючий малюк:   Повна нісенітниця! Я не бачив ніякої мами. І тому очевидно, що її просто немає.

Віруючий малюк:   Не можу з тобою погодитись. Адже інколи, коли все навкруг затихає, можна почути, як вона співає, і відчути, як вона гладить наш світ.

Я твердо вірю, що наше справжнє життя почнеться тільки у новому світі після пологів.
А ти?